суботу, 24 листопада 2018 р.

У другому класі була проведена година пам'яті присвячена 85-річчю Голодомору в Україні. Учні та класний керівник Файчук Л.І. запалили ''Свічку пам'яті''.




Україна сьогодні відзначає День пам'яті жертв голодоморів

В Україні сьогодні, 24 листопада, відзначають День пам'яті жертв голодоморів. Пам'ятна дата щорічно припадає на четверту суботу листопада.

День пам'яті жертв голодоморів відзначається з 1998 року, перші десять років церемонія в Києві проходила перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі. З 2008 року, після відкриття Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", церемонію перенесли туди. Традиційно о 16:00 проходить хвилина мовчання, після чого по всій країні в рамках акція "Запали свічку" українці несуть свічки до пам'ятників жертвам голодоморів.

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, від Голодомору загинули 3 млн 943 тис. осіб. Історики називають цифри до 7 млн осіб.

Нещодавно представництво України в ООН підготувало проект декларації до 85-річчя трагедії Голодомору 1932-1933 років, який може стати офіційним документом Генеральної асамблеї ООН.

Зазначимо, згідно з результатами опитування Соціологічної групи "Рейтинг", яке проводилося в жовтні, більшість громадян (79%) визнають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Також повідомлялося, що таку точку зору підтримують в основному мешканці сіл, а також більш молоді й україномовні респонденти.

 

середу, 21 листопада 2018 р.


День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований, нагадує Укрінформ.
Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.
Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.
Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Злочинна влада, падаючи, зробила все, аби потягти з собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу «великому брату» – анексований Крим, війна на Донбасі, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, хронічна золота короста олігархату - все це реалії сьогоднішньої України. Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року, тривають і досі.

У 2 класі 21 листопада 2018року був проведений урок-реквієм, присвячений Революції  Гідності і Свободи



Відкритий урок з української мови.

Тема. Розвиток зв'язного мовлення.Виправляєм деформовані речення.




Тиждень знань з основ безпеки і життєдіяльності.