Мої роботи.

 

Ізяславська Районна Державна Адміністрація

 

Відбулись районні педагогічні читання «Педагогічна спадщина В.Сухомлинського – невичерпне джерело духовного розвитку»
28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.
Праця та творчий спадок В.О.Сухомлинського поширені не лише в Україні, а й далеко за її межами. Творчість та педагогічну спадщину славетного педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя у сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича із кожним роком привертають все більшу увагу науковців як у нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.
За ініціативи відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження славетного українського педагога 28 вересня у конференц-залі Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім.О.Онищука, гімназія» проведено районні педагогічні читання «Педагогічна спадщина В.Сухомлинського - невичерпне джерело духовного розвитку».
У ході читань було наголошено: «Сучасний ринок освітніх послуг зацікавлений у якості: мало знати свій предмет – необхідно бути неординарною особистістю, здатною на «суб’єктно-суб’єктні» відносини у ставленні та подачі навчального матеріалу. Учні мають доступ до інформації, технічний прогрес сприяє максимально оперативному розповсюдженню фактажу. Проте вчитель-людина ніколи не стоятиме поруч із вчителем-комп’ютером, оскільки духовна сутність виховання у пріоритеті і в наш час».
Учасниками читань стали: т.в.о. начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Людмила Крюкова, завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук, директор Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» Світлана Кушнірук, заступники директорів закладів освіти району з виховної роботи, педагоги району.
Вітаючи учасників педагогічного форуму, Людмила Крюкова побажала плідної роботи не лише на читаннях, а й у реалізації педагогічних ідей Василя Сухомлинського в умовах реформування освітньої галузі України.
Саме про такі ідеї, висунуті В.О.Сухомлинським ще в ХХ столітті та актуальні і в наш час – час інформаційно-технічного прогресу – обговорювалися учасниками районних педагогічних читань. На зібранні із своїми доповідями виступили: вчитель Білогородської ЗОШ І-ІІІ ст. Наталія Хороша «Сторінками біографії В.О.Сухомлинського», вчитель Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» ім.О.Кушнірука Валентина Сукач «Сухомлинський та сучасність», вчитель Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ст. Тамара Демидова «Творче використання спадщини В.О.Сухомлинського у вихованні дітей та учнівської молоді», вчитель Борисівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» Неля Кацанівська «Розвиток особистості учня у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського», заступник директора Кунівської ЗОШ І-ІІІ ст. Оксана Калаус «Музично-естетичне виховання в спадщині В.Сухомлинського», вчитель Клубівської ЗОШ І-ІІІ ст. Любов Файчук «Серце віддаю дітям».
Впродовж усіх педагогічних читань «Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського – невичерпне джерело духовного розвитку» його учасники отримали відповіді на проблемні питання сучасної школи від самого Василя Олександровича через уявне інтерв’ю із великим педагогом.
Особливо цікавим був виступ, вірніше мудрі слова порад, від ветерана праці, вчителя Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім.О.Онищука, гімназія» Олени Жижиної, яка на даний час являється єдиним на Ізяславщині педагогом, котри й нагороджений відзнакою Міністерства освіти і науки України – нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».
Яскравим завершенням районного педагогічного форуму «В.Сухомлинський: педагогіка спрямована у майбутнє» став виступ вихованців драматичного гуртка Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка», що діє на базі Новосільської ЗОШ І-ІІІ ст., яким керує Людмила Онищук із міні-виставою за казкою Василя Сухомлинського «Легенда про Золоте Зернятко Істини».
ФОТОКОЛАЖ https://drive.google.com/…/1EjCG8L7lEp8Fev5SK_iTBtojH0VasI7…

  Онлайн-курси НУШ

Курси вчителів початкових класів в ХОІППО 

Майстер-клас 

Скрайбінг з природознавства по темі ''Жива і нежива природа.''

Способи інтеграції змісту початкового навчання

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Тож інтеграція, як „вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу”
Поняття “інтеграції” має загальнонауковий зміст і часто використовується у дидактиці. У загальнонауковому аспекті „інтеграція” – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації, процес, який об’єктивно детермінується взаємопроникненням різних видів і компонентів матеріальної і духовної діяльності людей, а в своїх найглибших основах – матеріальною єдністю світу, всезагальним зв’язком, ізоморфізмом структур в якісно різноманітних об’єктах”
У сучасній психолого-педагогічній науці активно здійснюються дослід-ження з проблем інтеграції навчання. Гуманізація освіти неможлива без інтеграції її змісту, формування цілісного мислення. Загальновідомо, що із зростанням об’єму інформації, якою має оволодіти учень протягом навчання у школі, а потім у вищих навчальних закладах і поза ними для адаптації у сучасному суспільстві, на фоні погіршення екологічних умов погіршується і стан здоров’я підростаючого покоління. При цьому інтеграція змісту освіти обумовлює природовідповідність навчання, забезпечує психічне здоров’я дітей, цілісність свідомості тому, що інтегровані знання – цілісні.
Отже, інтеграція – це „процес, який передбачає взаємопроникнення різних частин попереднього цілого, що супроводжується ускладненням, зміцненням зв’язків, що існують між ними, і обов’язковим створенням нових зв’язків” .Такий процес веде до утворення нової цілісності.
Сучасна педагогічна наука стверджує, що „для продуктивного засвоєння учнем знань і для його інтелектуального розвитку важливе значення має встановлення широких зв’язків як між різними розділами курсу, який вивчається, так і між різними дисциплінами в цілому” (внутрішньо-предметна і міжпредметна інтеграція). Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється та повторюється іншими напрямами, дає набагато кращій результат у порівнянні з традиційним вивченням дисциплін. Інтегрований підхід сприяє виробленню системи знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі.
Ідея педагогічної інтеграції, на думку дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш.Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослід-ників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н.Сердюкову, О.Сухаревську, В.Фоменка та ін. Актуальність проблеми пошуку раціональних шляхів інтеграції різних дисциплін у процесі початкового навчання посилюється також у зв’язку з перевантаженістю школярів навчальними предметами, тематичною однорідні-стю навчальних дисциплін, необхідністю формування цілісного світогляду у взаємозв’язку його елементів. Винятково актуальним сьогодні є й формування такого підходу до інтеграції у навчальному процесі початкової школи, що враховує всі основні етапи, функції, аспекти та фактори цього багатокомпо-нентного педагогічного явища.
На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей.
Розділ 1. Проблема інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії і практиці
1.1 Зміст поняття „інтеграція навчання”. Історичний аспект проблеми інтеграції змісту освіти
Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти. Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього.
Але вже сьогодні є очевидним, що „інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання” . Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. Освоєння ідеї інтеграції знань, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування у нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.
Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного. Поняття інтеграція – це „процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності”. Інтеграція виникла як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Остання ж заклала основи і необхідність інтеграції.
Інтеграція передбачає „встановлення і посилення взаємозв’язків між науками”. Процес інтеграції за своєю суттю близький до система-тизації. Інтеграція – „механізм самоорганізації хаосу знань”. Інтеграція (від лат. Integеr – цілий) може бути розглянута як мета і шлях створення цілісності. Системні цілісні знання – це стан, результат, до якого можна прийти, здійснюючи інтеграцію.
Інтеграція – процес, рух, що прагне до цілісності”. І.М.Козловська визначає цей термін як „процес зближення й зв’язку наук, який діє поряд з процесом диференціації, що являє собою вищу форму втілення між предметних зв’язків на якісно новому рівні навчання”. Історичний шлях розвитку і формування уявлень про інтеграцію змісту освіти і навчання поділяється на два періоди:
1. Виділення категорії "інтеграція" з науки і філософії.
2. Формування концепції "Інтеграція".
Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.А. Ко-менським у праці "Велика дидактика": "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку". Його наступником був Й.-Г.Песталоцці. У творі "Лінгард і Гертруда" інтеграція розглядалась як метод навчання. Далі німецький вчений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання (ХVIII ст.): 1) ясність (зрозумілість); 2) асоціація; 3) система (інтеграція) – можливість самостійно скласти картину світу.
У ХІХ столітті К.Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
Наступний період формування уявлень про інтеграцію змісту освіти припадає на ХХ століття. Вчені російської школи Каптеров, Блонський заперечували багатопредметність у школі і при цьому розмежували інтеграцію і міжпредметні зв'язки.
За способами інтеграції видів діяльності нами виділено чотири основні типи інтегрованих уроків (див. табл. 3).
Таблиця 3
Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю	Їх пізнавальні можливості
1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.	Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів.
2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність.	Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.
3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів.	Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.
4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.	Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

Під інтегруванням навчальних предметів ми розуміли взаємне узгодження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу – з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному та процесуальному рівнях позитивно перебудовувало весь навчальний процес, сприяло поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено – у структурі двох або кількох предметів.
Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з різних предметів у рамках однієї теми, одного інтегрованого уроку, вважаємо такі:
- постійний взаємозв’язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; знання у системі навчання є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження й удосконалення думки;
- активний характер навчання; опанування виучуваної проблеми має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх видів діяльності учнів;
- знання, уміння й навички, у тому числі й читання, переказ прочитаного слід розглядати як умову і компонент розвивального навчання.
Покажемо особливості інтеграції змісту освіти на двох аналізованих уроках.
Тема. Я візьму той рушник (зінтегровані теми з уроків: образотворче мистецтво – «Зв'язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу. Орнамент рушника»; читання – вірш А.Малишка «Пісня про рушник»; музика – пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя».
Мета: ознайомити дітей з виробами декоративного мистецтва, в оздобленні яких застосовуються різноманітні візерунки; ознайомити з технікою роботи гуашевими фарбами; вдосконалювати вміння виразно читати вірші, розвивати в учнів прагнення до відродження традицій і звичаїв українського народу.
Обладнання: різні види рушників, запис пісні П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя», карта України.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда.
Учитель. Розкажіть, будь-ласка, чи збереглися у ваших рідних якісь родинні пам'ятні речі. (Діти називають українську сорочку дідуся, дівочий віночок бабусі, старовинну фотографію тощо).
2. Читання вірша учнем.
Одна з учениць демонструє рушник і читає вірш В. В. Скуратівського «Мамині рушники». Найкраще люблю я
В мами – рушники,
На яких, як сонце,
Сяють квіточки.
Червоні маки
І волошки сині
На рушниках квітнуть,
Немов на долині.
Між квітів колосся
Жовтим блиском сяє,
Хату мою рідну
Теплом зігріває.
Рушники у мами
Сонечком зігріті –
 І таких немає
У цілому світі.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми малюватимемо візерунок побутового рушника середнього розміру, ознайомимося з віршем українського поета А. Малишка «Пісня про рушник», який став популярною піснею.
III. Робота над матеріалом уроку.
1. Розповідь вчителя.
Рушник на стіні. Давній наш звичай. Немає жодної оселі в Україні, котрої не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, мов родина без дітей. Рушник був обличчям оселі. Хліб і сіль на вишитому рушникові – ознака гостинності українського народу. Хліб і рушник – одвічні людські символи.
2. Словникова робота.
Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, стирання столу (побутовий); шматок декоративної тканини з орнамен-том традиційно використовується для оздоблення житла (декоративний), в українських народних обрядах (обрядовий).
3. Групова робота.
Розповідь учнів про рушник. (Учні заздалегідь приготувалися під керівництвом вчителя в позаурочний час після екскурсії в краєзнавчий музей.)
І група. Призначення рушників.
1-й учень. Рушники виконують обрядову і побутову функції. Відповідно до цього утвердилися і їхні назви: утирач (для рук та обличчя), стирок (для посуду, стола, лави), покутник (ними обвішували стіни й ікони), плечовий (пов'язували сватів), подарунковий, обрядовий (весільний).
2-й учень. Відповідно до призначення рушники різнилися й технікою виготовлення. Утирачі і стирники ткали переважно з цупких валових ниток, святкові – із кращих сортів льону чи конопель.
3-й учень. Візерунок на рушники наносили шляхом вишивання або ткання. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами й білили на сонці. Роботу супроводжували обрядовими піснями, примовляннями, зачинами.
II група. Форма і розміри рушників.
1-й учень. Форма і розміри рушників цілком залежали від призначення: довгими і дуже довгими рушниками прикрашали ряд образів у хаті, встеляли дорогу молодим на весіллі. На Житомирському і Київському Поліссі такі рушники (ткані й вишивані) були вузькі й називалися «завісками».
2-й учень. Рушники середнього розміру, або дуже широкі, переважно – вишивані, що побутували на Сумщині та півночі Полтавщини, просто вішались як прикраса на стіну, їх вишивали не лише на білому полотні, але й на червоному (кумачі) – білими та різнобарвними нитками.
3-й учень. На Закарпатті ткали коротенькі рушники і оздоблювали лише на одному кінці. Такі рушники називалися «грядкові», бо їх вішали на грядку (жердку) декоративним кінезем.
III група. Орнаменти на рушниках.
1-й учень. Типовий орнамент рушника – казкові квіти у вигляді вазончика – дерева життя, на якому можна розпізнати рослинність України. Тут можна побачити соняшник і калину, китиці винограду і рожу, барвінок, дубові листочки.
2-й учень. Окремо декорували низ та береги рушника. З квітками вміло переплітався пташиний світ. Тут можна побачити півника і зозулю, різних фантастичних птахів. На рушниках переважали червоні нитки, рідше – в поєднанні з синіми.
4. Робота над віршем А.Малишка «Рідна мати моя» (Пісня про рушник).
а) Вступне слово вчителя.
Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в житті. Про це співається у відомій пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка «Рідна мати моя».
б) Прослухування запису пісні.
До кого автор звертається у цій пісні?
в) Читання вірша А. Малишка учнями вголос.
Якою поет уявляв маму? Що дала мати синові в дорогу?
г) Робота над змістом вірша.
Як би ви пояснили вислови: «рушник вишиваний на щастя, на долю дала», «хай на ньому цвіте»?
д) Вибіркове читання вірша.
Що бачив поет, простеляючи рушник?
(Поет бачив рідну хату, зелені луки, росянисту доріжку, солов'їні гаї, засмучені материнські очі, лагідну матусину усмішку.)
ж) Парна робота над виразним читанням вірша.
Сумує чи радіє автор, звертаючись до найдорожчої людини?
Доберіть відповідний темп читання (помірний). Регулюйте силу голосу (тихо), тон (низький). Правильно робіть паузи, чітко вимовляйте слова, правильно інтонуйте речення.
5. Фізкультхвилинка.
Хорове читання вірша В. Лучука «Рушник». Читання вірша супроводжується рухами. (Діти в повітрі роблять стежки правою рукою над уявним рушником в лівій руці, уявно відривають нитки, заправляють їх у голку.)
(Діти роблять рухи, наче розгладжують і демонструють рушник.)
6. Розучування і спів пісні про рушник.
Учні разом з учителем розучують і співають пісню про рушник.
7. Малюнок вчителя на аркуші паперу.
Візерунок для рушника ми будемо виконувати фарбами, що називаються гуашшю. їх, як і акварель, розводять водою.
У вас на партах є гуаш, пензлі, склянка з водою, клаптик паперу, на якому ви будете пробувати мазки. Малюватимемо у такій послідовності (учитель, малюючи на великому аркуші паперу, пояснює дії):
а) спочатку горизонтальною лінією ділимо аркуш на дві рівні частини;
б) вище і нижче від цієї лінії на певній відстані проводимо ще по три горизонтальні лінії; так у нас утворилася стежка, в якій і буде візерунок;
в) тепер набираємо на пензель фарби і на клаптику паперу вправляємося в малюванні товстих і тонких ліній; тонку лінію дістаємо, легко торкаючись загостреним кінцем пензля паперу; щоб мати товсту лінію, треба сильніше притиснути пензель.
8. Творча робота.
Учні самостійно складають і розміщують елементи візерунка з товстих і тонких ліній у смужці.
IV. Підсумок уроку.
Організація виставки робіт, аналіз робіт. Вчитель звертає увагу учнів на ритмічне розміщення елементів, на чітко виражену різницю між тонкими і товстими лініями, розмір малюнка.
Оцінювання.
– З якою відомою піснею ви познайомились? На чиї слова вона написана?
V. Домашнє завдання.
Вивчити напам'ять вірш А. Малишка «Пісня про рушник».
І групі учнів розпитати в бабусь, як саме виробляли рушники; II, III групам розпитати у рідних про сімейні обряди, під час яких у вашій родині використовували рушники.
Тема. У зимовому лісі (зінтегровані теми з предметів: читання – Олександр Олесь «Перший сніг», О. Копиленко «Зима йде»; образотворче мистецтво – малювання на тему «У зимовому лісі».
Мета: навчити учнів розкривати в малюнку обрану тему і ознайомити з будовою та особливостями листяних та хвойних дерев, навчити малювати дерева без листя; розвивати читацькі навички, здатність бачити красу природи.
Обладнання: репродукція картини І. І. Шишкіна «Зима», фотозображення дуба, ялини, сосни; запис музики П. І. Чайковського «Пори року. Зима»; таблиці «Гама холодних кольорів», «Гама теплих кольорів».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Відгадування загадки.
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі,
Ліси причепурила –
пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте – хто вона,
бабуся чепурна? (Зима)
2. Слухання вірша М. Сингаївського «Головний колір зими».
– Який головний колір зими? Правильність відповіді ви перевірите, уважно послухавши вірш М. Сингаївського.
Учень: Білі черевички у зими.
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина,
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки кольорові.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами вирушимо у зимовий ліс за допомогою художніх творів та живопису.
Ви спостерігатимете за змінами у природі, які сталися з приходом зими. Навчитесь зображувати ці зміни словами та фарбами, бачити красу природи.
III. Робота над змістом уроку.
1. Робота з репродукцією картини зимової пори.
– Діти, погляньте уважно на зимовий пейзаж, чи можна цю пору року назвати безбарвною?
– Чи завжди сніг білий?
Відповіді дітей.
2. Читання вчителем напам'ять вірша Олександра Олеся «Перший сніг» (Н. Ф Скрипченко, О. Я. Савченко «Читанка 3 клас, с 105).
Відповіді дітей: – Сніг не завжди буває білий.
3. Читання вірша учнями І групи вголос.
– Якого кольору може бути сніг? (Сріблястий.)
– Коли він має такий колір? (Він має такий колір тоді, коли виграє на сонці.)
4. Бесіда.
– Хто цей художник, який так сміливо фарбує все навкруги?
Цей незвичайний художник – сонячне світло. У звичайному сонячному промінці сховано сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Тому і сніг ми бачимо різнокольоровим.
– А чи зустрічали ви яскраві кольорові плями серед зимової білизни? Де саме? (Червоні ягоди горобини, калини, зелені гілки ялин, сосни.)
– Тепер ми знаємо, що зима не безбарвна.
– Які теплі кольори ми будемо використовувати при зображені зимового лісу? (Використання таблиці кольорів.)
– Які холодні кольори ми будемо використовувати? (Використання таблиці кольорів.)
– Гама яких кольорів переважатиме на вашому малюнку?
5. Читання оповідання О. Копиленко «Зима йде», с.104.
(Учні І групи читають вголос.)
Зараз ми за допомогою української письменниці Оксани Копиленко вирушимо у зимовий ліс. Які почуття викликала у вас розповідь про зимовий ліс? Які дерева описала письменниця?
б. Бесіда про дерева з опорою на фотографію.
– Які породи дерев ви знаєте? (Дуб, тополя, береза, ялина, сосна.)
– Яку загальну будову мають усі дерева? (Дерева мають корінь, стовбур, гілля, листя.)
– Пригадайте дуб. Як ростуть його гілки? (Стовбур могутній, міцні вузлуваті гілки.)
– Якого забарвлення стовбур дуба? (Коричневого.)
– На які дві групи можна поділити всі дерева? (Всі дерева можна поділити на хвойні та листяні.)
– За якими ознаками ми поділяємо дерева на ці групи? (Дерева поділяють так за зовнішньою будовою листя: у листя них дерев листки більш-менш широкі; у хвойних дуже вузькі, схожі на голки.)
7. Парна робота. Спостереження за планом.
– Чим схожі ялина та сосна? (Замість листя – колюча хвоя, що залишається зеленою і влітку, і взимку.)
– Чим відрізняються ялина та сосна? (У ялинки гілки звисають донизу, у сосни гілки дивляться вгору, голки у ялини короткі, а у сосни – довгі.)
8. Фізкультхвилинка.
– Зручно сядьте за партою, покладіть руки на коліна, заплющте очі, розслабте м'язи. Слухаючи уривок з твору П.Чайковського «Пори року. Зима» та вірш М.Скоромовського «Зима», уявіть ліс узимку.
Навкруги зимові шати –
Сиве плетиво гілок,
Спробуй зразу відгадати,
Де тут клен, а де дубок,
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала!
Все зима запорошила,
Засушила, замела.
Сплять під деревом ялинки,
Як сестрички в сповитку.
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка – мов лілея,
В сукні з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
9. Пояснення вчителя та робота над малюнком.
Малювати починаю з горизонтальної лінії, що зображує землю. Лінію ділю на дві частини, а потім кожну частину ще на дві. Посередині відрізка тонкими вертикальними штрихами намічаю стовбур ялини. Посередині лівого відрізка – стовбур сосни, правого – дуба. Визначаю, яку частину від усієї висоти дерева складає висота крони, малюю контур дерев.
Пам'ятайте, що на малюнку віддалені предмети сприймаються меншими, а їхній колір блідішим.
10. Самостійна робота учнів.
Творчих вам успіхів! А натхнення хай додає ця чарівна музика.
IV.Підсумок уроку.
Виставка робіт. Оцінювання.
Треба не тільки дивитись, а й учитись бачити, не тільки слухати, а й чути. Найкращим вчителем для всіх є природа.
V. Завдання додому.
Вивчити вірш О.Олеся «Перший сніг», читати оповідання О.Копиленко «Зима йде», с. 104-105.
Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.
Як показали наші спостереження у процесі формувального експерименту, інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегли-вість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів. Для визначення впливу експери-ментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані такі контрольні завдання.
1. Склади текст з речень. Добери заголовок. Визнач тип тексту.
Калина біля хати. А восени, вставляючи подвійні вікна, між шибками клали пучки червоних горн. Яка ж ознака оселі українця? Існує гарний звичай. І найлютіші морози і ожеледиця вони живили теплом і красою домівки. Коли починали будувати хату, калину вадили біля застільного вікна як символ життєвого благополуччя і статку. (Формується уявлення про значення калини в житті українського народжу, та поняття “рослини-символи”)
2. Прочитати, дібрати заголовок. Вписати слова з м’яким знаком та апострофом. Українська народна вишивка багата різними орнаментом. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп’яхи, вишеньки, гребінці, зозулька, хвильки. (Формується уявлення про різновиди народного промис-лів та ремесел, поняття “вишивка”).
3. Склади прислів’я і запиши. Підкресли антоніми.
Нових друзів наживати,
З поганої трави не буде
Чим нива червоніша,
Праця чоловіка годує,
А лінь марнує.
Доброго сіна.
А старших не забувай.
Тим хлібець більший.
(уявлення про малі жанри УНТ, поняття “прислів’я”).
4. Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.
Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна трава і хліб.
5. Прочитай, знайди і випиши іменники: а) власні; б) загальні; в) істоти; г) неістоти.
На Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими і пишними були весільні вінки. На Тернопільщині їх плели і суботу зранку, співаючи пісень. Листки барвінку, з якого вили вінки, змащували медом, додаючи кілька зубчиків часнику. Це за повір’ям мало вберегти молодих від зла.
6. Переписати. Визначити іменники, які з них позначають істоти, а які - неістоти. Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків, пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців – символ місяця. Згодом вони здобули визнання й в інших народів.
7. Добери до загадок прикметники з довідок. Запиши відновлений текст.
Сам …, а чуб … (буряк).
… … маю вушко …, за собою несу … косу (голка).
…, … по гаях літає, уночі співає (соловей).
(маленький, сіренький; червоний, зелений; блискуча, гостренька, тоненька, довгу-довгу)
8. Відгадай загадки. Спиши їх разом з відгадками. Підкресли прикметники.
Химерні, маленькі, бокасті, товстенькі, чимось смачним напхалися, в окропі скупалися. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка, крил не має, а гарно літає. Що воно за птиця, що сонце боїться? Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке, хто на його слід погляне, його думку взнає.
9. Добери до загадок пропущені прикметники. Запиши відновлений текст.
У … клубочок заховався дубочок (жолудь).
…, … а спробуй підняти (жарина).
…, а не гай, …, а не сніг, …, та без волосся (береза).
…, … зі столу впало, нема таких ковалів, щоб його скували (яйце).
10. Запиши прислів’я. Розкриваючи дужки і ставлячи дієслова у потрібній формі.
Що очі (бачити), то руки (зробити). На пам’ять свою (скаржитися), а на розум ніхто. Не довго (думати), а добре (сказати). Чоловік довідається тоді. Як мало він (знати), коли дитина його (запитати).
11. Випиши з речень дієслова у неозначеній формі, ставлячи перед ними питання.
Легко говорити, та не так легко зробити. Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться. Робити – так і сяк, а їсти – дай велику ложку. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Хочеш багато знати, треба менше спати. Добре того учити, хто хоче все знати. 12. Спиши текст. Підкресли у ньому дієслова-антоніми.
За одного вченого двох невчених дають і то не беруть. Не вчи орла літати, а рибу плавати. Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить. За одежею стрічають, а за розумом проводжають.
13. Виділені слова поставити у потрібній формі.
Будь обережним на (вулиця). Переходь (вулиця) тільки при зеленому світлі.
14. До слова – назви предмета дібрати його ознаку.
Заєць          вайлуватий        Цибуля        чорна
Олень         полохливий       Черешня     ріпчаста
Ведмідь     гордий               Редиска       свіжа
15. Дібрати спільнокореневі слова.
Черговий, ... (черга, чергування, чергувати).
Метал, ... (металевий, металургія).
16. Назвати одним словом.
Столиця України – ... (Київ).
Четвертий день тижня – ... (четвер). Людина, що побувала у космосі, – ... (космонавт). 17. Відгадати загадки. Слова-відгадки записати.
а) День довшає, а він тоншає. (Календар). б) Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози пролітає. (Цибуля). 18. За буквами, що позначають приголосні, впізнати слова і записати їх.
П.ртр. т, д.р.кт.р, кв.т.рк., ч.р.в.к..
19. До видових понять дібрати родові.
Інженер, механік, агроном – ... (професії).
Редиска, пшениця, кукурудза – ... (рослини).
Дятел, жайворонок – ... (птахи).
8. Дібрати синоніми.
Вулиця – дорога, автомобіль – машина, дисципліна – порядок.
20. Вивчити прислів'я. Записати їх “по пам'яті”.
Слухай агронома – матимеш хліб вдома.
11. За допомогою суфіксів, префіксів утворити нові слова.
Редиска – редисочка; олень – оленятко; кипіти – перекипіти, закипіти.
21. З поданих слів виписати “музичні”, тобто слова, в яких є сполучення букв, що співпадають з назвам нот.
Коридор, предмет, черевики, ведмідь, фанера, каструля, неділя, вересень...
Наприклад, для запам’ятовування правопису і вимови слова “герой” використовується така система роботи.
Герой, -я, чол. 1) Особа, яка виявляє відвагу, хоробрість і самовідданість у бою чи у праці. 2) Особа, яка втілює типові риси певного оточення, часу і т. ін. Герої визвольних змагань. 3) Головна дійова особа літературного твору. 4) Особа, яка чим-небудь відзначилася. Герой матчу. II прикм. геройський, -а, -є; героїчний, -а, -є. Геройський вчинок. Героїчний подвиг.
До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови.
Спільнокореневі слова. Герой, героїня, героїзм, геройство, героїчний, геройський.
Словосполучення. Справжній, відомий, невідомий, прославлений, юний, народний ... герой. Вітати героя. Присвятити героєві. Гордитися героєм. Знайомитися з героєм. Наслідувати героя.
Герой (якогось твору) подобається, вчить.
Синоніми. Героїзм, доблесть, мужність.
Антонім. Герой – боягуз.
Прислів'я. 1. Герой ніколи не вмре – він вічно живе. 2. Герой за славою не ганяється (Герой слави не шукає).
Речення. 1. Ми знаємо: герої не вмирають. 2. Сьогодні у нас була зустріч з героєм визвольних змагань. 3. На узліссі, під горою, в шумі верховіть невмирущому герою пам'ятник стоїть.
Склади невелику зв'язну розповідь про зміни, що відбуваються у неживій і живій природі залежно від зміни висоти Сонця над горизонтом.
Результати виконання цих завдань представлені на діаграмі 1. Як видно із діаграми, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 20% учнів, що на 8% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, у експериментальному класі становить 65%, а у контрольному – 50%. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середньому рівні і 5% на початковому, а в експериментальному відповідно 15%, на початковому рівні – жоден учень.
 Аналіз результатів дослідження дає підстави стверджувати, що виконання інтегрованих завдань стимулює дітей до аналізу внутрішніх спонук поведінки, зіставлення особистісних і групових тенденцій, власних бажань і соціальних вимог. Як зазначають учителі, у поведінці молодших школярів чіткіше проявляються виваженість та нормативність підтримки, що надається дітьми своїм одноліткам. Внаслідок цього збагачуються і систематизуються уявлення і поняття учнів, реалізується і розвивається їхній внутрішній духовно-моральний потенціал. Діти успішніше адаптуються до умов макро- і мікросередовища.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність розробленої методики дослідження.
Висновки
Отже, в історії розвитку науки проблема інтеграції – одна з найдавніших і досліджувалася в різних аспектах. З позиції педагогічних наук інтеграція – це процес зближення і взаємопроникнення, який повинен вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світу. Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й центральним завданням освіти – розвитку і саморозвитку сутнісних сил дитини в їхній єдності і цілісності. У розвитку сучасних освітніх систем інтеграція виступає провідним принципом, який проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності. Інтеграція як об’єднання у ціле певних частин чи елементів вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого створюється цілісна картина світу у навчально-виховному процесі.
У вітчизняній та світовій психолого-педагогічній науці визначається об’єктивна необхідність віддзеркалення в навчальному пізнанні реальних взаємозв’язків об’єктів і явищ природи та суспільства; підкреслюється світоглядна і розвивальна функція інтегративних зв’язків, які є основою інтеграції, їх позитивний вплив на формування системи знань і загальний розумовий розвиток учня; розробляється методика скоординованого навчання різних предметів. Все це і зумовило способи інтеграції навчання в початковій школі.
Обґрунтовано, що інтеграційні процеси у шкільній освіті особливо актуальні для початкової ланки навчання. Це пов’язано з віковими особливостями молодших школярів: дитина молодшого шкільного віку у зв’язку з особливостями сенсорного розвитку, синкретичного сприйняття навколишнього світу, наочно-практичного характеру мислення, взаємної обумовленості всіх сфер життєдіяльності природним чином підготовлена до засвоєння інтегрованих знань, єдності способів пізнавальної діяльності. Інтегрований підхід до навчання у переважній більшості задовольняє особливості початкового навчання та реалізацію поставлених цілей. Мета навчання на інтегративній основі – дати цілісне уявлення про довкілля, сприяти підвищенню розумової активності школярів, забезпечити самовираження, самореалізацію, розвиток гармонійної особистості з притаманними їй загальнолюдськими цінностями.
Визначено психолого-педагогічні особливості побудови інтегрованого навчального процесу молодших школярів у контексті їхнього виховання та розвитку. По-перше, інтегрований навчально-виховний процес психологічно своєрідний для учнів. Він змінює формально-диференційований спосіб навчання на змістовно-цілісний. По-друге, це орієнтація на психологічний стан дитини, її готовність до сприйняття тієї чи іншої інформації. Виконання певного виду діяльності передбачає значну свободу вчителя у варіюванні навчальними завданнями впродовж певних часових інтервалів. Звідси, використання вчителем у своїй діяльності в якості орієнтирів цілісних навичок і умінь дітей, які повинні бути сформовані в процесі тривалої роботи. Такі інтегративні проекції дають можливість вирішити питання щодо швидкості засвоєння матеріалу окремими учнями. По-третє, це відмова від використання оцінного методу порівняння з іншим, який широко застосовується в сучасній школі та призводить лише до породження конкуренції, конфронтації у міжособистісних стосунках, психологічних комплексів на внутрішньо-особистісному рівні. По-четверте, інтегрування навчально-виховного процесу, забезпечення цілісної картини світу при збереженні базового освітнього компоненту. Це здійснюється за рахунок зняття різких меж між навчальними дисциплінами, об’єднання різних освітніх завдань в одному предметі, встановлення зв’язків шляхом включення до навчального плану принципово нових навчальних дисциплін інтегрованого характеру, які дозволять дитині долучитися до загальної картину світу. Введення таких предметів несе потрійне змістове навантаження, забезпечуючи цілісність картини світу, єдність навчального і виховного процесів, озброєння дитини засобами саморозвитку.
Визначено особливості реалізації виховної функції інтегрованого навчання. Інтегрований підхід до навчання забезпечує активний вияв самостійних зусиль учнів у творчому оволодінні знаннями, уміннями і навичками, створює систему взаємодій між учасниками навчального процесу, яка спрямована на виявлення і узгодження ціннісно-смислових орієнтацій та забезпечення діяльності молодшого школяра відповідно до його особистісного потенціалу.
Інтегрований підхід до навчання, як показали результати досліджень та власний практичний досвід, спрямований на гармонійний розвиток молодшого школяра. Він має значні можливості для розумового розвитку учнів молодшого шкільного віку. Такий підхід, як свідчить більшість учителів, сприяє розвитку творчості, підвищує рівень емоційної сфери молодших школярів, чим посилює мотиваційну функцію навчання та відповідно особистісний розвиток учнів. Інтеграція знань про людину і світ, засобом якої є пізнавальна інформація, інтегрована продуктивно-творча діяльність як стверджують практики, створюють сприятливі умови для розвитку розумових здібностей учнів.
З метою підвищення ефективності навчального процесу нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику використання способів інтеграції змісту освіти в початковій школі, а також перевірено її ефективність. Формувальний експеримент ми організовували на базі інтегрованих навальних занять з різних дисциплін у 3 класі. У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів.
Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження. Отже, якщо в процесі навчання використовувати різні способи інтеграції змісту початкової освіти: інтегровані курси, інтегровані підручники; інтегровані завдання; інтегровані уроки, – то ефективність навчання молодших школярів значно підвищиться.

Додаток А
Конспект інтегрованого уроку читання і природознавства
Тема. «Торкнутися краси можна тільки серцем». Мета. Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.
Хід уроку І. Організація класу.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.
- Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?
- Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?
- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1.Бесіда по картині.
- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах трав і квітів та повідгадуємо загадки.
2.Робота над загадками.
Всі пани скинули жупан,
А один пан не скинув жупан.
(Листяні дерева і сосна).
Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири, без лопати,
Поробили собі хати.
( Пташки).
Влітку сіренький ,
А взимку біленький,
Довгі вуха має,
Швидко стрибає.
(Заєць).
Хлопчик – мізинчик,
В дерев’яній одежині.
( Горіх).
3.знайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».
- Ой не ріж, ой не рви! -
Проситься кульбаби цвіт
Між покосами трави
Сонечком кульбаби цвіт.
Замість жовтих обідків
Білочки пухнасті
Щедро промінець зігрів
Срібні та пухнасті
Там насіння визріває
Щоб зійти весною.
Зажовтіють кульбабки
Знов поміж травою.
- Які польові квіти ви знаєте? Які лісові?
- А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?
4. Легенда про грицики.
Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.
У народній медицині її використовують як знеболюючий і крово-спинний засіб.
- А які ще легенди про рослин ви знаєте?
5.Моральна задача.
- Оля зараз познайомить вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?
Старий каштан
Старий каштан за вікнами
Клас затіняє! – сказали.
І от щоб стало світло нам,
Взяли його й спиляли.
Тепер свої густі гілки
До нас не тягне дерево,
І не свистять для нас шпаки
І кроні на перервах
І вже на стовбурі вгорі
Не з’явиться ніколи
Старе рівняння школярів
«Оленка + Микола»
Щоб стало в класі світло нам –
Старий каштан спиляли
Зробили ніби й правильно
Та в класі – темно стало.
- Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?
- Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?
- А хто з вас посадив уже дерево?
7.Моральна ситуація. Тест.
Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.
- Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.
- Яка правильна відповідь, на вашу думку?
а) Оленці треба погодитись і викинути;
б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;
в) ви не знаєте як бути.
- А знаєте, Як вчинила Оленка?
Вона сказала:
- Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.
8.Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».
IV. Підсумок уроку.
- Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов:
1) Я зірвав квітку – і вона загинула
Я спіймав метелика – і він умер
у мене на долоні.
І тоді я зрозумів,
Що торкнутися краси
Можна тільки серцем.
- Чи розумієте ви слова поета?
2). Читання вірша А.Костецького «Не хочу»
Метелика ловити я не хочу:
він – квітка неба, хай пливе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
щоб радісно було мені й тобі!
І квітку лісову не стану рвати,
її додому я не понесу,
бо вдома їй джмеля не погойдати
і не попити ранками росу!
І ні стеблинку, гілку чи травинку
я не ображу: це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка жевинка,
що світиться довірою до всіх.
Наприклад, на уроці “Весна іде, красу несе”, де інтегруються знання з мови, мовлення, народознавства, художньої літератури, музики й естетики, учні здійснюють спостереження за живими об’єктами природи [38, 35]. Для творення зв’язного тексту, дітям пропонується така система інтегрованих завдань:
1)     Закличемо весну;
2)     Зробимо відкриття;
3)     Доберемо аноніми;
4)     Послухаємо легенду;
5)     Поринемо в поезію;
6)     Складемо оповідання;
7)     Зав’яжемо “вузлик” на пам’ять.
Після спостереження у живій природі діти, використовуючи знання з народознавства, закликають весну, співаючи заклик-веснянку. Слухають музику, співвідносять споглядання в природі з строєм музичного твору.
– Що відображають звуки? (сходить сонце, блищить роса, оживає природа, розпускаються квіти, прокидаються пташки, дзюркотить струмочок і сама Весна пішла у веселий танок).
(Перед дітьми у маленьких вазочках первоцвіти – проліски, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, фіалки, ряст).
– Що допомогло нам відчути красу?
(Споглядання у живій природі за змінами, квітами, слухання музики).
– А як ще можна відчути красу?
Діти слухають легенду про Нарциса, оглядають живу квітку і відповідають на питання: – Що ж зробило красеня потворним?
(Байдужість, самозакоханість, зазнайство – риси, які народжують ще більш потворну – егоїзм).
Діти вчаться добирати слова-антоніми.
(Краса – потворність, зрада – вірність, любов – ненависть, зло – добро, щирість – заздрість, брехливість – правдивість).
Далі на занятті йдеться про збереження краси і робиться висновок: “Той, хто нищить красу – стає потворним”. Творяться тексти за поданим початком.
Якось навесні хлопчик побачив дивну квітку. Вона йому дуже сподобалась. Вона була... (включається опис). Хотів було зірвати ...
(Далі діти вибирають варіанти);
1)     ... а квіточка промовляє: “Не губи! Не ..., дай ... білим світом”.
2)     ... як раптом помітив краплинку на пелюстці. Йому здалося, що ...
Кінцівку також можна придумати за варіантами:
1)     живи, квітонько, рости, красуйся ...
2)     моя рука ніколи і нікому не ...
3)     краще я тебе (намалюю, сфотографую, приведу до тебе ...).
В кінці зачитується оповідання Сухомлинського “Хлопчик і дзвіночок конвалії”. У підсумку діти скажуть “Хто нас вчить відчувати красу”.
(Матінка-природа).
– Чи всяк може її побачити?
(Не може побачити той у кого ліниве око).
– В чому проявляється краса людини?
(У рисах, вчинках, поведінці).
Діти згадуються висновок, прислів’я:
– З краси води не пити.
Не все золото, що блищить.
І нарешті вузлик на пам’ять:
“До краси можна доторкнутись тільки серцем”.

Наприклад, учителька для 1 класу визначила 10 тем уроків інтегрованого змісту:
1. "Хто як зимує". Зінтегровані теми з уроків: читання – "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім – " Ознаки зими", малювання – "Зустріч зими";
2-3. "День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - " День космонавтики", розвиток мовлення – " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво – аплікація "Космос", фізкультура – "Ми космонавти".
4. "Складемо казку". Теми з уроків малювання – "Чарівний птах", розвиток мовлення – "Складання казки за початком".
5. "Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім – "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення – " Моя вулиця".
6. "Професії наших батьків". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім – "Професії", художня праця – "Робота з тканиною".
7-8. Урок-казка "Зима-білосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім – "Ознаки зими", фізкультури – "Зимові розваги", музики – "Казка зимового лісу".
9. Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики – "Звуки весни", малювання – "Фарби ранньої весни".
10. Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.
Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, Марія Никифорівна важливого значення надає таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення.
Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю – опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 – опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 – інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).
Такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.
Вересневий нас – сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде! Жовтень ходить по краю, та й виганяє птиць із гаю.
Листопад зимі ворота відчиняє.
Значний інтерес у розвитку мисленнєвих процесів учнів має методика В.Едігея [48]. Її використання при розробці завдань дає позитивний розвивальний ефект, а саме: вдосконалює техніку читання, осмислене запам'ятовування, гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення, лінгвістичні здібності. Запропоновані завдання побудовані на принципі встановлення і знаходження учнями спільних ознак за допомогою вмілого складання літер у склади, а складів – у слова; читання деформованих слів, у яких пропущені літери, речень.
Наприклад. Прочитай слова. Знайди ті, які пов'язані між собою. Розташовані поряд з ними ШШИ з'єднай лінією і запиши новоутворене слово.
–Спробуй прочитати слова, у яких пропущені літери.
О . і. ь
у . о . а й
ф . у . ти
я . с . я
о . о . і
– Прочитай текст і дай відповідь на запитання.
Осінь
Прийшла похмура, холодна осінь. Небо вкрите сірими хмарами. Цілий день йшов дощ. Віє холодний вітер. Всюди під ногами калюжі. Відлетіли граки. Ворони довго кружляють над пагорбами.
–  Про яку пору року розповідається в тексті?
–  Якому місяцю осені притаманні ці зміни в природі?
–  Які ще птахи відлітають у теплі краї?
–  Доповни текст своїми спостереженнями.
–  Які ти знаєш осінні квіти?
Враховуючи специфіку природознавства, вчитель має поступово привчати дітей послідовно, логічно висловлювати особисті думки. Тому запропоновані Нами завдання допомагають дитині не тільки виявити знання навчального матеріалу, а й викласти його правильно, зв'язно і доступно.
– Допиши пропущені слова в оповіданні, використовуючи додаток.
Осінь
Настала ... . Небо вкрите... хмарами. Птахи летять на ... . Часто йдуть ... . Подув різкий, осінній ... . Дерева почали змінювати ... колір на ... . Лише зрідка чулися голоси ... птахів. Вони готувалися до перельоту в... Ніч тепер ...., а день ... . Господарі збирають з полів ..., а також сіють ... .
Додаток: південь, озимину, вітер, осінь, теплі краї, короткий, урожай, дощі, сірими, зелений, довша, жовтий, співучих.
– Склади оповідання про осінь за допомогою опорних слів: жовтогарячий, червоний, вогонь, дерева, діброва, небо, палають, листочки, осінь, прийшла, різнокольорові, барвиста, пишна.
– Продовж речення.
Осінь, як щедра мати, всім готує безліч дарів: яблука рум'яні, груші медові...
Такі завдання різного виду, змісту і складності допомагають учням зв'язно будувати розповідь, спонукають до міркування, сприяють послідовному розвитку мисленнєвих операцій і реалізації світоглядного компонента виховної функції навчання; розвивають мислення, гнучкість розуму, зосередженість, створюють умови для розумового виховання.    

 Подорож по Україні ( урок- свято) у Клубівській шкільній бібліотеці Ізяславського району, присвячений другому всеукраїнському конкурсу шкільних бібліотек під гаслом: «Виховуємо громадянина – патріота України»

 Мета: закріпити знання дітей про рідну Україну, її природу, працю людей, народні звичаї; виховувати любов до рідної землі, мови, пісні, почуття гордості за минуле України, за її світле майбутнє, за український народ, за наших славних земляків-героїв, які віддали своє життя за мир і спокій на українській землі. 

Обладнання: фотоілюстрації Києва - столиці України, Клубівки - рідного села, природи, портрети письменників, вірші про Україну, мову, диски з українськими народними піснями. Святково прибрана зала. На сцені прапор і герб України. Під ними гілочки калини. По обидва боки від них - вишиті рушники та букети квітів. ( Використовуємо штучні маки, волошки, мальви, чорнобривці). Розгорнута ілюстративна виставка «Алея героїв». 

Хід заходу:
Бібліотекар. Шановні учні, батьки та вчителі, сьогодні ми з вами поговоримо про рідні нашу матінку –Україну, про країну, де ми всі народилися, де живемо, де здобуваємо освіту. Правда ж , діти, щасливі ми, що народилися на такій чудовій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки - тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово. 
Ведучий. Тобі, Україно, мій мужній народе Складаю я пісню святої свободи. Усі мої сили і душу широку, й життя Я віддам до останнього кроку, Аби ти щаслива була, Україно, Незалежна моя Батьківщино. Велична і свята, моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить. Нам берегти тебе Соборну і єдину, І нам твою історію творить. 
Бібліотекар. Дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати Вас у цьому залі! Щастя Вам і здоров»я! Нехай цей захід доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі! Я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини : «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!». Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати історію, традиції і культуру нашої держави.І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході і півдні України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України. Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього! 
Ведуча: Україна моя починається Там , де туга моя кінчається, Край дороги, як пісня чаїна, Починається Україна. Україна моя починається Там, де панство навіки кінчається, Де смереки у вільних Карпатах, Як ракети, стоять на чатах. Україна моя починається Там, де доля моя усміхається, І, як небо, як даль солов»їна, Не кінчається Україна. Наша славна Україна, Наше щастя і наш рай! Чи на світі є країна Ще миліша за наш край? 
Бібліотекар. Сьогодні ми з вами вирушаємо в подорож по рідній Україні, і по рідному селу Клубівка, перша наша станція «Столична». 
Ведуча. Ласкаво просимо до міста Києва – славної столиці України. 
1- й учень Дніпро широкий , пісня солов»їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ серце України, Наша слава, гордість і краса. 
2- й учень Наш Київ розіслався На горах над Дніпром, Садами заквітчався, Мов дівчина вінком. (Розповідь дітей про Київ). ( Додаток №1) 
Ведучий. Україна…щедра земля під високим волошковим небом, осяяна промінням вічного сонця. Задумливі степи з своїм високим різнотрав»ям, широкі поля золотої пшениці, що грають хвилями, справжні моря. Густі прадавні ліси, гірські вершини, які здіймаються високо в небо, сині плеса озер, що манять своєю прохолодою, ріки – швидкоплинні, гірські, бурхливі або повноводні, могутні, глибокі. Калина край вікна, яка чарує білим цвітом навесні та сяє червоним намистом восени. Похилена верба, прекрасна у своїй зажурі. Маленькі хати, що немов хустини, біліють поміж зеленими садками.
Бібліотекар. Наступна наша станція «Місцева». Недарма нам розповіла ведуча яка красива наша Україна. Тож така ж красива і мальовнича наша Клубівка.Де, хвиля ,Горині тече зі століть. Село моє рідне під небом стоїть. Сади солов»їні, луги і поля Моя ти, Клубівко, квітуча земля. Лину у Клубівку я зі всіх доріг Тут моя домівка, батьківський поріг. В далекі дороги летять поїзди Вітають Клубів ку гудками завжди Село моє рідне ми любим тебе. Хай небо для тебе цвіте голубе. Клубівка- чудове село, розташоване в західній частині України на півночі Хмельницької області. В Клубівці мешкає понад 1800 чоловік.У селі протікає річка Горинь. Назва села, певно, походить… ( Розповідь - легенда учениці чому село має назву Клубівка). ( Додаток №2). 
1-й учень На Україні є села Великі і красиві. Та наймиліше з усіх одне – Це наша Клубівка. 
2-й учень Ти народилась у лісах Полісся, І навіть назва для тебе підходить. Ти лісове кохання, наше славнеє село, Ростиш героїв, вчених, трударів. 
1-й учень Клубівка! Клубівка- Казка ранньої зорі! Клубівка! Клубівка – Славне село трударів. Бібліотекар. Клубівка – рідне село. Село, де ви народились, де ви живете, де ви зростаєте, мужнієте, відвідуєте школу, гуртки, секції, Село ваших батьків. А чи знаєте ви історію свого села? Чи знаєте відомих людей нашого села. ( Розповідь учнів про село, про героя України Г.М. Кірпу, про односельчан, які боронили і боронять ще зараз нашу славну Україну: Барладяна Руслана, Ліщука Анатолія, Толстого Анатолія, Ріжко Романа, Пархом»юка Віктора, Кірпу Анатолія, Горупу Олександра, Скрипнюк Олега та інших ).( Додаток №3). За нашу рідну Україну, що зберегли за всі віки Низький уклін і тричі «Слава» Українські захисники. 
Ведучий. Українська земле! Скільки крові прийняла ти, скільки пожеж, боїв, скільки сліз, плачу та голосіння. Всього було в нашій історії і високого, і трагічного. Як жоден інший народ, українці заплатили за своє право на волю мільйонами синів і дочок.
Бібліотекар. Війна на сході України - збройний конфлікт на території Донецької і Луганської областей України між з одного боку – організованими та керованими з РФ незаконними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік», визнаних терористичними організаціями, за підтримки регулярних військових частин РФ та з іншого боку – українськими правоохоронцями із залученням Збройних сил України. Давайте з вами назвемо імена наших славних земляків - героїв, які віддали своє життя за мир і спокій на українській землі: Кобернюк Василь Чепелюк Володимир Довгий Олег Микитюк Микола Мамлай Олександр Рокіцткий Сергій Баран Юрій Цісарук Юрій ( Хвилина мовчання) Тож нам потрібно продовжувати жити і творити за них і за себе. Сьогодні на наше свято ми ще запросили хлопців –афганців, їхніх матерів, які теж колись з мужністю захищали нашу Батьківщину: Куліченка Олександра, Ничипорука Володимира, Матвійчика Геннадія. (Хлопці по черзі розповідають про ту страшну війну, учні з цікавістю розглядають фотоальбом Куліченка Олександра воїна - афганця). Учні уважно слухають розповідь матерів хлопців –афганців про те, як вони чекали своїх синів.
Ведучий. Наступна станція «Поетична». Наша Україна славиться видатними поетами, які відомі не тільки в нашій країні. Це чудові поети, яких ми всі любимо і шануємо: Леся Українка, Тарас Григорович Шевченко, Василь Симоненко, Дмитро Білоус, Максим Рильський, Платон Воронько, Василь Кравчук- письменник рідного краю( показує портрети) та багато інших. Ви знаєте безліч чудових віршів цих митців і сьогодні прошу їх розказати. ( Учні зачитують вірші). 
Бібліотекар. Четверта станція – станція «Мовна». 
Учениця. Ой, яка чудова Українська мова, Де береться все це, Звідкіля і як! Є в ній ліс, лісочок, Пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс, Є іще й байрак. 
Бібліотекар. Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя»,- говорить народна мудрість. Без мови не можеіснувати народ, його культура. Ми – українці горді з того, що маємо свою державну, свою мову, волю. Кожен з нас – патріот своєї країни і кожен повинен боротися за чистоту рідної мови. Бо мова, діти, - це душа народу. Її не можна не любити, бо вона прекрасна! На сьогодні вам було дане завдання скласти вірш про рідну мову. Отож слухаємо гарні, мелодійні слова про нашу українську мову. 
( Учні читають свої вірші). 
Бібліотекар. Кінцева наша зупинка – станція «Пісенна». 
Ведуча. Любов до рідної пісні починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні задаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ласкою і простотою. У них – мамина ласка, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова. Яке це диво – українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Вона несе радість чи смуток, задаровує душу, дає їй силу і натхнення. А чи знаєте ви, звідки взялася пісня? Ось послухайте легенду.
Учень. Коли це було – ніхто не знає, Але легенда так розповідає: Надумав Бог про всіх подбати, Талантами людей обдарувати. Французам дав красу та елегантність, А німцям – дисципліну та педантність. Любов до моря дарував англійцям. Росії –владність, А голландцям – квіти. Ну, як таким дарунка не радіти! Підвівся Бог зі свого трону, Вдоволено поправив він корону І тут побачив дівчинку в куточку. Одягнену у вишиту сорочку. - Чом плачеш ти ? - Як звуть тебе, дитино? Вона відповіла: Я – Україна. А плачу, Боже, бо не бачу меж Від пролитої крові і пожеж. Чому, скажи мені, чому такая зла доля ? В своїй землі немає правди й волі! - Так он яка історія твоя! Та тільки всі роздав таланти я- Скоріше треба було підійти… І тут дівчина вже хотіла йти, Та Бог підняв правицю, зупинив І з дівчиною знов заговорив: - Неоціненний скарб один я маю, Уславить він тебе у світі, знаю.Бери його та бережи. Це пісня. Взяла дарунок, до грудей притисла І понесла ту пісню по межі: _ Нам, Боже, Україну збережи! Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі! Шуми Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі. Учень. Гарна легенда, аж самим співати хочеться… А якої ж заспіваємо ? Давайте про калину. 
( Учні виконують пісню «Ой, є в лісі калина», «Я маленька Україночка», «Мій рідний край». ) 
Бібліотекар. А що ви знаєте про колискові пісні ? Чи пам»ятаєте ви їх ? Хто з вас зможе заспівати, прошу. 
Учні розповідають про свої улюблені колискові пісні та співають.
Бібліотекар. Ось і закінчилась наша подорож, а зараз послухайте, які чудові є книги в бібліотеці на нашу тему. Тихо звучить пісня , бібліотекар робить огляд літератури по патріотичному вихованню. 
Ведуча: Заклинаємо всіх: Нам не треба війни, Хай не гинуть малесенькі діти Боже, милий, Вкраїну храни. Ми про мир тебе будем молити. Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну.Розповідь про Київ - столицю нашої України. Київ – найстаріше і найкраще українське місто. Воно є столицею України. Неповторний образ Києва захоплює всіх, кому пощастило в ньому побувати. Засноване і побудоване воно певно понад півтори тисячі літ тому. З того часу маємо лише гарні перекази про те, як постав Київ. Одного разу, ще коли на тому місці, де тепер київ, були ліси й поля, прийшли туди три різні брати, що називалися Кий, Щек і Хорив. З ними була теж їхня сестра Либідь. Стали вони над Дніпром, і найстарший, Кий, сказав: - - Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати. Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели ровом і обгородили гострокіллям; назвали цю оселю: город Київ. Далі ця оселя все більшала й багатіла, і з часом виросла в красиве місто Київ- столицю нашої Незалежної України.О, Клубівко, моя! О, Клубівко , моя! Мій чудовий оновлений краю Я кохаю тебе І про тебе я пісню співаю. По дорогах твоїх я іду без найменшої втоми Бо кругом земляки, мені кожне обличчя знайоме Ясночолі вони, коринасті з міцними руками Я радію в душі, я безмежно горжусь земляками. Наше село стало відоме в Україні завдяки славному Герою України, земляку Георгію Миколайовичу Кірпі. Тут він народився, тут він лишив часточку свого життя і серця. Ми це бачимо в усіх оновлених і побудованих будівлях. Тут Г.Миколайович лишився в бронзі зі своїми земляками. Ми висловлюємо свою любов і повагу, вдячність дружині Георгія Миколайовича Жанні Ігорівні і фонду «Відродження» за всебічну допомогу ( щорічні новорічні подарунки учням та вчителям школи). Жанна Ігорівна завжди була і є покровителем і оберегом нашого села. Де б вона не була, вона завжди цікавиться і знає чим живе її рідне село Клубівка